У Державному музеї авіації ім. О.К. Антонова триває співпраця з командою НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab у межах проєкту оцифрування музейних фондів
Один із напрямів цієї роботи — цифрове збереження архівних документів: льотних книжок, бортових журналів, технічних формулярів та донесень про бойову роботу.
Такі документи є цінними історичними джерелами. У них фіксуються маршрути польотів, склад екіпажів, погодні умови, технічні зауваження, результати вильотів. Завдяки цьому можна буквально відстежити щоденну роботу авіації — від навчальних польотів до бойових завдань.
Оцифрування подібних матеріалів потребує особливо делікатного підходу. Частина документів створена десятки років тому і має крихкий папір, рукописні записи, штампи та службові позначки. Під час сканування важливо не лише створити цифрову копію, а й зафіксувати всі деталі, особливо важливі дати.
Одним із найцінніших документальних предметів нашої колекції є формуляр літака Ту-104 з бортовим номером СРСР-Л5415, експоната музейної експозиції. Стан документа вимагає дуже обережного поводження, тому під час оцифрування ми зафіксували один із ключових записів — дату першого польоту літака.
Згідно з записами у формулярі, 18 червня 1956 року борт СРСР-Л5415 виконав свій перший політ із заводського аеродрому в Харкові. Літак підняв у повітря екіпаж льотчика-випробувача Ф. Ф. Доценка. Політ тривав майже півтори години і завершився посадкою на аеродромі в Полтаві — у той час харківський заводський аеродром ще не мав бетонної злітно-посадкової смуги. Після приблизно двох десятків польотів у межах заводських випробувань літак здійснив контрольні обльоти 9 та 11 серпня, які виконав льотчик-випробувач ВПС майор Рибкін. Після цього машину офіційно передали замовнику.
Ще один запис формуляра фіксує подію світового масштабу. 19 вересня 1956 року саме цей літак відкрив у СРСР еру регулярних реактивних пасажирських перевезень. Екіпаж Є. П. Барабаша виконав перший рейс за маршрутом Москва — Іркутськ. Через сім годин польоту з проміжною посадкою в Омську для дозаправки лайнер приземлився в Іркутську. Порівняно з поршневими літаками того часу тривалість подорожі на цьому маршруті скоротилася майже втричі.
Сам Ту-104 часто називають «двічі першим». Це не лише перший у світі реактивний пасажирський літак, що розпочав регулярні перевезення, а й перший серійний зразок своєї моделі — літак із заводським номером 0101, тобто перша машина першої серії. Його збудували у 1956 році на Харківському авіаційному заводі. Спочатку він експлуатувався в урядовому авіазагоні, згодом — у лінійній авіації, а з 1959 року використовувався на навчальному аеродромі Київського інституту цивільного повітряного флоту (нині КАІ).
Сьогодні в нашому Музеї зберігається літак першої серії побудованої у Харкові, який водночас є найстарішим зі збережених Ту-104. А разом з ним — документи, що розповідають історію його польотів. Їх оцифрування дозволяє зберегти ці свідчення для дослідників і майбутніх поколінь.
Проєкт реалізовується НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab за підтримки Cultural Emergency Response, Smithsonian Cultural Rescue Initiative та Saving Ukrainian Cultural Heritage Online.
