Оборона та безпека - одна з ключових тем берлінського авіасалону цього року, першого після пандемії і першого в умовах війни в Європі. У льотній програмі - лише військова техніка.
Камуфляж, автоматники, бойові вертольоти. Пасажирам лайнерів, що злітають з берлінського аеропорту напередодні відкриття аерокосмічного салону, могло здатися, що в них на очах розгортається будівництво авіабази ВПС Німеччини - уздовж злітно-посадкової смуги військові розставляли гелікоптери та безпілотники, серед яких не було жодного цивільного літального апарату.
Реальність нині така, що традиційний берлінський авіасалон ILA (22-26 червня) проходить цього разу в зелено-сірих барвах: серед кількох десятків запланованих до показу новинок є лише єдиний цивільний літак, що належить одній відомій авіакомпанії з ОАЕ. Решта - військова техніка. Програма показових польотів складається з трьох пунктів: винищувач, військово-транспортний літак та важкий армійський вертоліт.
Лобісти ВПК говорять про зрушення у громадській думці
Берлінський аеропорт вважається ідеальним місцем для проведення авіасалонів - це один із небагатьох аеропортів світу (поряд із сінгапурським), до території якого примикає великий виставковий комплекс із шістьма павільйонами.
Мілітаризм цього авіасалону - прямий наслідок російського вторгнення в Україну, констатують експерти. На тлі цих подій підтримка обороноздатності перетворилася з абстрактної теми для фахівців на проблему, що широко обговорюється німецькою громадськістю. І лобісти від ВПК уже спостерігають зрушення у масовій свідомості. Як повідомив в інтерв'ю DW Фолькер Тум (Volker Thum), гендиректор Союзу аерокосмічної промисловості (співорганізатора виставки), індустрія "з певною радістю" фіксує зміни громадської думки.
"Ми бачимо на прикладі України: коли країна має цінності, коли країна прагне свободи і стійкого розвитку, вона має бути в змозі захищати ці цінності, - наголошує Тум. - І мені здається, що ми в Німеччині усвідомили, що збереження цінностей означає готовність до їх захисту. Ми розраховуємо на те, що тон дискусії в суспільстві зміниться у більш позитивний бік, ніж це було раніше. І що ставлення до цієї теми стане більш реалістичним.
Оборонним технологіям присвячений цілий павільйон, тут - гранди світової авіапромисловості, зокрема, звичайно, Boeing та Airbus, а також Бундесвер та німецькі аерокосмічні концерни. Серед виставкових експонатів - американський винищувач F-35 та гелікоптер Chinook, придбати які Бундесвер планує у рамках гігантської програми переозброєння обсягом 100 мільярдів євро. Про надання цієї суми на переоснащення збройних сил заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) невдовзі після початку війни Росії проти України.
Презентації винищувача F-35 присвячено окремий пункт програми для журналістів, у якій американський літак названий "фундаментом безпеки у 21 столітті".
Бундесвер - головний учасник авіасалону
У тому, що серед учасників аерокосмічного салону домінує військово-промисловий комплекс, немає нічого нового. За словами Фолькера Тума, Бундесвер традиційно був і залишається найбільшим учасником виставки. Проте відмінність нинішнього авіашоу в тому, що воно відбувається на тлі бойових дій в Україні та політичних дискусій щодо постачання зброї Україні і стану Бундесверу, тому увага громадськості переключилася на оборонні технології.
В результаті все те, що пару років тому комусь могло здатися дорогими іграшками для мілітаристів і фанатів авіації - чи то винищувачі та військово-транспортні літаки, безпілотні літальні апарати, керовані ракети та супутникові розвідувальні технології, - у контексті актуальних подій та дедалі більшої геополітичної напруги починає набувати зовсім іншого, практичного змісту.
Прем'єр-міністр Бранденбурга: Війна доводить важливість ВПК
Про це говорить і прем'єр-міністр федеральної землі Бранденбург (на її території розташований берлінський аеропорт) Дітмар Войдке (Dietmar Woidke). Під час огляду експозиції авіасалону за два дні до офіційного відкриття він заявив, що війна в Україні доводить необхідність оборонної частини авіасалону, оскільки "ми маємо подбати про те, щоб наші військовослужбовці мали у своєму розпорядженні нормальне озброєння та техніку".
І навіть Франциска Гіффай (Franziska Giffey), мерка Берліна - міста, яке славиться пацифізмом та лівими поглядами своїх мешканців, - визнає, що війна суттєво вплинула на економічну ситуацію у столиці Німеччини. За словами Гіффай, наслідки війни в Українівідчуваються у всій міській економіці і насамперед у сфері будівництва, адже у Берліні гостро постає проблема дефіциту житла.
"Через колосальні проблеми з ланцюжками поставок, через колосальне зростання цін і через брак фахівців - а у нас на будовах у Берліні працювало чимало будівельників з України, які тепер просто зникли, - каже Гіффай. - Крім цього, очевидні проблеми з постачанням матеріалів через те, що зруйновані логістичні ланцюжки, через що зриваються тимчасові та фінансові плани".
Офіційно ILA відкрилася вдень у середу, 22 червня, за участю канцлера Німеччини Шольца. З авіасалону канцлер вирушив безпосередньо до Бундестагу, де він цього дня виступає із черговою урядовою заявою щодо ситуації в Україні.
Автор: Володимир Єсіпов