Про те, як зараз аеропорт "Бориспіль" береже та зміцнює свої цифрові кордони, створює подальшу діджиталізацію та удосконалює свої технічні можливості, розповів Ігор Ветох, начальник служби ІТ "Міжнародного аеропорту "Бориспіль".
- Наше основне завдання – забезпечувати безперебійність роботи ІТ-сервісів та безпеку у кіберпросторі попри будь-які загрози. З перших хвилин війни та із закриттям повітряного простору генеральний директор Олексій Дубревський віддав наказ діяти за розробленою програмою у разі виникнення червоного рівня загрози. Одночасно під його безпосереднім керівництвом запрацював антикризовий штаб, - розповів він, відповідаючи на питання, як IT-команда пройшла стрес-тест перших днів війни.
- Штаб координував та коригував спільні дії всіх служб підприємства. У нашому випадку це означало, що необхідно за короткий час евакуювати найкритичніші сервери у безпечне місце та швидко запустити їх в роботу. Відразу був організований винесений центр обробки даних найважливіших сервісів: корпоративної електронної пошти, документообігу, системи фінансового обліку, файловий сервер, інших автоматизованих систем аеропорту. Якби ми цього не зробили із самого початку, це могло б призвести до повної втрати даних, важливої інформації, документів, архівів, найголовнішого – автоматизованої системи управління підприємством та фінансового обліку. В такому випадку підприємство просто перестало б існувати.
Аеропорт – важливий об‘єкт критичної інфраструктури нашої держави. Відповідно, його ІТ-інфраструктура – дуже складна. До війни Міжнародний аеропорт "Бориспіль" був на досить високому рівні у плані автоматизації та комп’ютеризації. У аеропорту встановлені різноманітні серйозні системи автоматизації обробки багажу, реєстрації-відправки, паркування, системи, які необхідні для забезпечення роботи аеродрому. Тому в аеропорту постійно забезпечується цілодобовий моніторинг та техпідтримка, здійснюється аналіз та передача телеметричної інформації про події щодо інформаційної безпеки, які фіксуються на об’єктах кіберзахисту та можуть негативно вплинути на їх стійке функціонування. IT-команда перебуває у контакті і співпраці з державними центрами кіберзахисту, працює у режимі 24/7 над попередженням ризиків і уразливостей, які можуть нести небезпеку.
- Наші дії задля збереження ІТ-інфраструктури допомогли зберегти дані і сервіси, вкрай необхідні для подальшої роботи аеропорту. В зв’язку з масовим переміщенням великої кількості співробітників у перші дні війни ми забезпечили працездатність віддалених робочих місць, і тепер продовжуємо підтримувати їх дієздатність з усіма перерахованими сервісами. За час війни нам довелось вирішувати багато нестандартних завдань. Загалом нам вдалося створити надійні умови для того, щоб підприємство продовжувало свою діяльність, мало змогу виконувати розрахунки та платити зарплату працівникам, розраховуватися за комунальні послуги, електроенергію, газ і воду тощо, - розповів Ігор Ветох. - IT-cлужба зазнала значних змін і гідно пройшла випробування, масштаб якого важко уявити, – війною. Втім, саме у таких екстремальних умовах була сформована надійна ефективна команда – дружній і згуртований колектив, який об’єднує людей, готових працювати у безперебійному цілодобовому режимі. Обмеження електропостачання, перебої у роботі локальних інтернет-провайдерів, сигнали повітряної тривоги тощо – у таких умовах сьогодні працюють наші фахівці задля збереження аеропорту, як критично важливого стратегічного об’єкту інфраструктури.
Також начальник служби ІТ "Міжнародного аеропорту "Бориспіль" повідомив, що фахівцями служби ІТ було проведено ретельний моніторинг потреб пасажирів, вивчено кращий світовий досвід. Наразі триває активна робота над втіленням принципово нових якісних проектів. Утім, після перемоги України усе це має бути приємним подарунком пасажирам і спільною технічною цифровою перемогою.