Українська авіатранспортна асоціація заявляє, що трактування лізингових платежів за повітряні судна як роялті може призвести до донарахувань, кримінального тиску на перевізників і втрати українських авіакомпаній після відкриття неба.
Українська авіаційна галузь попереджає про системний ризик для роботи авіакомпаній через новий підхід контролюючих органів до оподаткування лізингових платежів за повітряні судна.
Про це йшлося під час круглого столу “Оподаткування лізингу повітряних суден та ризики для української авіації”, організованого за ініціативи Української авіатранспортної асоціації та Аерокосмічної асоціації України.
Представники галузі заявляють, що ДПС почала трактувати платежі українських авіакомпаній за лізинг літаків як роялті. На підставі такого підходу Бюро економічної безпеки відкрило низку кримінальних проваджень щодо авіакомпаній та їхніх посадових осіб.
В УАТА наголошують: повітряне судно є транспортним засобом, а не об’єктом інтелектуальної чи промислової власності, а лізинговий платіж — це плата за користування майном, а не за права інтелектуальної власності.
“Проблема набула системного характеру, впливає на роботу більшості авіакомпаній України та створює реальну загрозу існуванню цивільної авіації як галузі в Україні”, — заявив заступник голови Наглядової ради Української авіатранспортної асоціації Михайло Пінкевич.
За словами учасників круглого столу, ризик посилюється тим, що нове трактування застосовується не лише на майбутнє, а й до попередніх періодів, хоча законодавство в цій частині не змінювалося.
Голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко зазначив, що йдеться не про небажання бізнесу сплачувати податки, а про відсутність правової визначеності.
“Ми не просимо ніяких пільг від держави, від парламенту, від профільних комітетів. Ми просимо дати ринку правову визначеність. Що змінилося в законодавстві з 2024 року? Нічого не змінилося”, — сказав він.
За його словами, у світовій практиці операційний лізинг є базовою моделлю роботи авіаційного ринку, а українські компанії використовують ті самі інструменти, що й міжнародні перевізники.
“У жодній країні світу лізинг повітряних суден ніхто не називає роялті”, — зазначив Мельниченко.
Учасники обговорення наголосили, що додаткове податкове навантаження у 10–15% залежно від юрисдикції лізингодавця може бути критичним для авіакомпаній, які працюють в умовах закритого українського неба, релокації флоту та втрати внутрішнього ринку перевезень.
Окремо представники галузі звернули увагу на ретроспективний характер претензій. За словами Мельниченка, контролюючі органи можуть претендувати на донарахування за попередні роки, що для більшості перевізників означатиме фактичну неплатоспроможність.
“Якщо за останні роки з авіаційних компаній стягувати такі податки, компанії гарантовано стануть банкрутами”, — заявив він.
Під час круглого столу голова Державіаслужби Данііл Меньшиков навів дані про податкові платежі авіаційного сектору під час повномасштабної війни. За його словами, попри закрите небо, галузь продовжує працювати і сплачувати податки: у 2022 році — 4,7 млрд грн, у 2023 році — 5,7 млрд грн, у 2024 році — 6,1 млрд грн, у 2025 році — 10,4 млрд грн. Загалом — майже 27 млрд грн.
“Авіаційна галузь за час війни жодного разу не просила у держави допомоги. Держава ніяк не дотує цю галузь, тобто галузь виживає сама. Єдине і головне завдання держави — просто не заважати галузі розвиватися і працювати в таких тяжких умовах”, — сказав Меньшиков.
УАТА наполягає, що податкові спори щодо лізингових платежів мають вирішуватися в адміністративній та судовій площині, а не через кримінальні провадження.
Серед ключових вимог галузі — надати офіційне роз’яснення щодо оподаткування лізингових платежів за повітряні судна, припинити автоматичне поширення підходу “лізинг = роялті” на авіакомпанії, переглянути спірні донарахування та залучити до врегулювання проблеми Мінфін, ДПС, БЕБ, Державіаслужбу і парламентські комітети.
За підсумками круглого столу профільні асоціації планують підготувати звернення до народних депутатів, парламентських комітетів, Мінфіну, ДПС, БЕБ, Державіаслужби та інших органів для запуску міжвідомчої роботи.
Учасники обговорення попереджають: якщо проблему не врегулювати, Україна може підійти до моменту відкриття повітряного простору без власних авіакомпаній, екіпажів і операторів, здатних швидко відновити цивільні перевезення.
