Пам'яті Героя, Лицаря, Льотчика...
В ХНУПС триває робота щодо вшанування пам’яті випускників, які полегли у збройній боротьбі з російськими загарбниками за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Днями, у тому числі за ініціативи колективу нашого вишу, рішенням сесії Харківської міської ради в місті-герої України Харкові колишня вулиця Літакова перейменована на вулицю “Імені Владислава Рикова” на честь Героя України, повного кавалера ордена “За мужність”, повного лицаря ордена “Богдана Хмельницького” полковника Рикова Владислава Миколайовича, випускника ХНУПС 2017 року.
Саме з вулицею Літаковою тісно пов’язаний життєвий шлях Владислава Рикова. Тут минули його дитячі роки, тут він навчався у школі та зробив перші кроки до здійснення своєї мрії про небо.
У 2017 році Владислав закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил та присвятив себе підготовці майбутніх військових льотчиків, передаючи курсантам свої знання, досвід і любов до авіації на рідній Харківщині.
У свої 28 він зустрів велику війну льотчиком-інструктором авіаційної ескадрильї у складі нашої навчальної авіаційної бригади, яка сьогодні має почесне найменування імені “імені Владислава Рикова”. Але не зміг в силу своїх переконань та рівня підготовки залишитись осторонь загальної справи по збройному захисту України. Тому вже 24 лютого 2022 року приступив до виконання бойових завдань у складі бригади тактичної авіації імені генерал-лейтенанта Василя Нікіфорова. Його намагались вбити ледь не щодня! Харківщина, Київщина, Донеччина, Луганщина, у надскладних умовах протидії протиповітряних засобів та винищувачів противника. Полковника Рикова рятували професіоналізм, стресостійкість та жага перемоги! За віртуозний стиль пілотування отримав позивний “Magic” (“Магія”).
7 лютого 2024 року. Звичайний ранок бойової роботи. Чергове завдання, уточнення цілі, підготовка до вильоту. Усе відбувалося так, як уже сотні разів до цього. Перед польотом Владислав Риков потиснув руку командиру, коротко сказав: «Побачимось» — і попрямував до літака. Попереду був його 385-й бойовий виліт. Цей політ став останнім. Під час виконання бойового завдання літак був уражений ракетою Р-37, випущеною російськими окупантами.
Йому назавжди залишиться 30 років.
Сьогодні ім’я Героя назавжди закарбоване не лише в історії української авіації та нашого університету, а й на карті Харкова. Це данина пам’яті людині, яка жила небом, захищала Україну та до останнього подиху залишалася вірною Військовій присязі.
Пам’ятаємо! Шануємо! Продовжуємо боротьбу!
