Спільними зусиллями колективу аеропорту і військових аеропорт "Жуляни" перетворено на неприступну фортецю.
Про це розповів Голова Ради директорів Міжнародного Аеропорту "Київ" Денис Костржевським в інтерв'ю "Українським новинам".
За його словами, ранок 24 лютого 2022 року виявився для всіх нас шоком. Всі існуючі на підприємстві, прописані і відпрацьовані із силовими структурами антитерористичні алгоритми взаємодії були направлені на боротьбу із терористичними атаками, а тут мали справу не з терористичним актом, а повномасштабною війною.
Одразу після евакуації пасажирів, буквально в перші години війни, на територію підприємства зайшли озброєні люди і перекрили доступ усім працівникам на територію.
Коли якийсь доступ працівникам підприємства було відновлено, це сталося десь за тиждень-два, коли туди зайшли регулярні військові формування, які і забезпечили оборону об’єкту, то, за словами Костржевського, багато матеріально-технічних цінностей зникло або знищено. Зараз написані відповідні заяви в правоохоронні органи, і ведеться слідство щодо того хто і що там робив.
Військовими було прийнято єдине на той момент правильне рішення – унеможливити використання аеродрому противником. Тому, в першу чергу, злітно-посадкова смуга була заблокована, замінована, пошкоджена, щоб ніякі літаки вже не могли туди сідати та злітати. Фактично, Аеропорт "Київ" вніс дуже вагомий вклад в оборону столиці в перші тижні війни.
Наразі аеропорт перебуває під посиленою охороною, все що відбувається на території відбувається за погодженням з військовим керівництвом. Спільними зусиллями колективу аеропорту і військових аеропорт перетворено на неприступну фортецю. Але Аеропорт "Київ" – це, в першу чергу, цивільний об’єкт, повітряні ворота столиці. І тому основні зусилля співробітників аеропорту направлені на збереження в придатності основних засобів, термінальних комплексів, аеродромної техніки, підтримання в належному стані всіх інженерних систем. Робота не зупиняється ні на хвилину. Навантаження на людей колосальне ще і тому, що із майже тисячі співробітників, що працювали до війни на підприємстві, на роботу виходить менше сотні. Всіх інших відправлено у вимушені відпустки.
За словами Дениса Костржевського, пряма матеріальна шкода, яку завдано підприємству безпосередньо – руйнації, пошкодження, втрати тощо, згідно експертного звіту, приблизно 20 млн євро.
Другий чинник – недоотримані доходи за два роки, гроші, які поступили б на рахунки підприємства, якби Росія не розпочала війну. Ці збитки фінансисти оцінюють більш ніж у 160 млн євро.
І третій чинник – це знецінення підприємства, як об’єкту бізнесу. Виходячи з попередніх експертних розрахунків, сукупні збитки аеропорту складають понад п’ятсот мільйонів євро на сьогоднішній день.
Із військової точки зору, зараз Аеропорт "Київ" знаходиться у абсолютно непридатному для використання стані. Літаки не можуть приземлюватись і злітати.
Але, водночас, аеропорт знаходиться у такому стані, що всі ті пошкодження, всі ті заходи, які були зроблені для унеможливлення використання аеродрому супротивником, можна досить швидко усунути. Аеропорт може бути готовий приймати пасажирів через місяць з моменту, коли буде прийнято рішення про відкриття повітряного простору над Україною. Техніка – в придатності, фахівці – готові.
