Національне бюро розслідувань на транспорті (НБРТ) оприлюднило остаточний звіт про катастрофу легкомоторного літака К-10 "Свіфт" UR-KAI, яка сталася 27 липня 2024 року поблизу села Лісновичі Львівської області.
Під час самостійного навчально-тренувального польоту загинув 17-річний студент-пілот Західноукраїнської школи авіації. Розслідування встановило ймовірний механізм виникнення катастрофи та виявило низку недоліків в організації льотної підготовки.
Літак українського виробництва, виготовлений компанією "Скаетон" у 2012 році, вилетів зі злітно-посадкового майданчика "Цунів" о 08:42. Студент мав виконати годинний політ із відпрацюванням маневрів у пілотажній зоні приблизно за 10 км від аеродрому. Останній сеанс радіозв'язку відбувся о 08:48. О 09:26 координатор польотів безуспішно спробував викликати пілота, а о 10:09 пошукова група виявила зруйнований літак на кукурудзяному полі. Пілот загинув, повітряне судно було повністю зруйноване.
За висновками НБРТ, найбільш імовірною причиною катастрофи стало перевищення допустимої швидкості з подальшим різким відхиленням керма висоти на кабрування. Це могло спричинити критичне перевантаження конструкції, деформацію крил, звалювання та втрату керованості. Дослідження елементів крила, проведені за участю Інституту проблем міцності імені Г. С. Писаренка НАН України, дозволили розрахувати перевантаження на рівні 8,2g. За результатами моделювання, швидкість літака перед зіткненням із землею могла становити близько 300 км/год.
Водночас фахівці не виявили ознак технічної несправності, яка могла спричинити катастрофу. Двигун Rotax 912 ULS на момент зіткнення із землею працював, а система керування не мала ознак відмови під час польоту. Літак мав чинні документи льотної придатності та проходив передбачене технічне обслуговування.
Окрему увагу розслідувачі приділили організації навчального процесу. У робочому зошиті загиблого студента були зауваження інструктора щодо некоординованих рухів та невитримування швидкості. При цьому політ проходив поза межами візуального спостереження інструктора та координатора, а контроль здійснювався через радіозв'язок. У звіті також відзначено недостатню деталізацію навчальних вправ, відсутність належного контролю за самостійними польотами та їхню значну тривалість.
Суттєвою проблемою стала відсутність записів параметрів польоту. Хоча літак мав багатофункціональний прилад Stratomaster, здатний реєструвати польотні дані, необхідна інформація про завершальну частину польоту була відсутня. Через це розслідувачі не змогли точно відновити траєкторію та послідовність дій пілота. Встановлена ймовірна причина катастрофи ґрунтується на дослідженні уламків, технічних розрахунках і моделюванні аварійної ситуації.
У звіті також зазначено, що встановлена на літаку швидкодіюча парашутна система К-500 не могла використовуватися через раніше запроваджені експлуатаційні обмеження. НБРТ рекомендувало виробнику відновити можливість її застосування або провести відповідну модифікацію.
За результатами розслідування Бюро надало 14 рекомендацій з безпеки польотів авіаційній школі, виробнику літака та Державіаслужбі України. Серед них - обладнання навчальних літаків відеореєстраторами та GPS-трекерами, обов'язковий запис параметрів польоту, посилення контролю за підготовкою студентів та проведення самостійних польотів лише в зонах, доступних для візуального спостереження.
Розслідування завершилося 1 травня 2026 року, а остаточний звіт затверджено 30 вересня. НБРТ наголошує, що метою технічного розслідування є запобігання подібним катастрофам у майбутньому, а не встановлення юридичної відповідальності.
